Фізіотерапія та спортивна терапія є формами лікування, які допомагають відновити та покращити рух і функції тіла людини, особливо після травми чи хвороби. Однак ці дві галузі охорони здоров’я часто сильно відрізняються, особливо щодо цілей і цілей реабілітації.
Перша відмінність між ними полягає в тому, що фізіотерапія спрямована на реабілітацію пацієнтів і покращення їхнього здоров’я, щоб вони могли виконувати повсякденні завдання та почуватися комфортно вдома та на роботі. Навпаки, спортивна терапія йде на крок далі, реабілітуючи пацієнтів для певної спортивної діяльності, яка часто вимагає більш цілеспрямованої та вдосконаленої підготовки.
Фізіотерапія зазвичай розглядається як більш широке лікування пацієнтів, оскільки практикуючі лікарі повинні володіти знаннями та навичками, що стосуються багатьох хвороб і проблем. Хоча спортивні терапевти також матимуть широкі знання, вони більше зосереджені на травмах і реабілітації в спортивному середовищі.
Що таке фізіотерапія?
У США фізіотерапією займаються фізіотерапевти з ліцензією Національного іспиту з фізичної терапії (NPTE), хоча точні вимоги можуть відрізнятися залежно від штату. Ці фізіотерапевти навчаються різним методам лікування, включно з опорно-руховим апаратом, серцево-судинними та неврологічними проблемами. Вони розуміють, як лікувати проблеми, з якими борються пацієнти, такі як розтягнення м’язів і скарги на спину до дегенеративних станів, поширених у літніх людей.
Фізіотерапія допомагає людям із цими проблемами одужати за допомогою фізичних вправ, рухів і мануальної терапії, як-от масаж і теплолікування. Це можна використовувати для покращення стану здоров’я пацієнтів із проблемами кісток, суглобів і м’язів, а також легенів і нервової системи. Фізіотерапія передбачає навчання та поради щодо найкращих практик підйому, перенесення та повсякденних завдань.
Що таке спортивна терапія?
Спортивна терапія чітко зосереджена на кістково-м’язовій системі та забезпечує ідеальний стан кісток, суглобів, сухожиль і м’язів, що дозволяє пацієнтам виконувати на високому рівні певний вид спорту. Крім надання негайної допомоги при розладах, спортивна терапія часто є профілактичною за допомогою вправ, призначених для оптимізації продуктивності.
Товариство спортивних терапевтів (SST) окреслює п’ять ключових напрямків спортивної терапії. Це «профілактика», «визнання та оцінка», «менеджмент, лікування та направлення», «реабілітація» та «навчання». Як бачите, фізіотерапія збігається, але спортивна терапія чітко орієнтована на спортивне середовище. Спортивні терапевти часто працюють зі спортсменами елітного рівня таких видів спорту, як футбол і баскетбол.
Вони також, ймовірно, мають великий рівень знань, навіть якщо вони зосереджені на спортивній терапії. Джордан Садберг є прикладом лікаря з великим досвідом у фізичній медицині та терапії, який зараз спеціалізується на спортивній терапії. Судберг сертифікований і пройшов підготовку з вивчення нервової провідності та працював науковим співробітником, перш ніж взяти на себе роль медичного директора та генерального директора відділу реабілітації хребта та спорту.
Які основні відмінності?
Основна відмінність між спортивною терапією та фізіотерапією полягає в тому, що перша використовує спортивну науку з фізичними та розумовими процесами, щоб підготувати людей до участі в спортивних тренуваннях та матчах. Водночас остання зосереджена на реабілітації для підготовки пацієнтів до роботи та повсякденного життя. Спортивна терапія також допомагає пацієнтам будь-якого віку повернутися до фізичних вправ, незалежно від того, чи займаються спортом на масовому рівні, чи просто щоденно бігають.
З цієї причини можна стверджувати, що спортивна терапія більше стосується фізичних аспектів кондиціонування порівняно з фізіотерапією, яка має більш медичний характер. Фізіотерапевти працюють у лікарнях та інших середовищах, де вони можуть, наприклад, допомогти пацієнту подолати серцевий напад або хронічний біль у спині. Зазвичай вони більше беруть участь у початковій реабілітації після цих проблем.
Навпаки, спортивні терапевти спеціалізуються на травмах, а не на серйозних захворюваннях. Вони застосовуватимуть певні фізіотерапевтичні навички, як правило, опорно-рухового апарату, у спортивному середовищі та для пов’язаних зі спортом цілей і завдань. З іншого боку, фізіотерапевти можуть допомогти з неврологічними, серцево-судинними та дихальними проблемами.
Однак, незважаючи на те, що вони різні, між фізіотерапією та спортивною терапією існує багато понять і процесів, що збігаються. Обидві професії зосереджуються на індивідуальному курсі лікування, який полегшить біль і допоможе їм повернутися до повної фізичної форми. Вони обидва оцінюють проблеми, ставлять діагноз і консультують. Деякі фізіотерапевти досягають успіхів у спортивній терапії і навпаки.
Це означає, що не завжди є чітке рішення щодо того, чи слід пацієнту відвідати фізіотерапевта чи спортивного терапевта. Однак перший є очевидним варіантом для загальних медичних питань і проблем. Фізіотерапія покращує якість життя, тоді як спортивна терапія покращує фізичну форму та кондицію для певного виду спорту. Між ними є тонкі нюанси та відмінності, але обидва спрямовані на те, щоб допомогти пацієнтам повернутися до повного здоров’я та запобігти подальшим проблемам.